Вплив Заходу нарешті докотилася і до наших широт. У Європі вже давно прийнято за собакою для душі, для дому, для сім’ї звертатися насамперед до притулків для тварин. Це почесно – гуляти по Варшаві або Берліну з дворняжкою на повідку. Схоже, Київ теж долучається до цієї тенденції, так як і на дресирувальних майданчиках все більше з’являється власників з безпородними собаки.

Дворняга, або метис – унікальна собака у всіх сенсах слова. По-перше, ми ніколи не дізнаємося ким були її предки, а значить стверджувати, що такій собаці підходить та чи інша «собача робота» неможливо. По-друге, у кожної такої собаки є свій життєвий досвід, про який часто не відомо власнику. При такій кількості перемінних виховання собаки стає з одного боку завданням складним, але з іншого – таким цікавим!

Нижче розглянемо кілька найпоширеніших питань про те як дресирувати дворняжку.

З чого почати знайомство собаки з новим будинком?

Заздалегідь обладнайте комфортне місце для собаки в будинку. Це зручна лежанка, розміщена в місці, далеко від протягів і не на проході, де собака може сховатися від надмірної уваги, але бачити що відбувається в будинку. Не форсуйте спілкування членів сім’ї з твариною, дайте собаці проявити ініціативу, використовуйте ласощі і спокійну інтонацію.

Дресирувати дворняжку індивідуально або в групі?

Якщо вам потрібна допомога кінолога в навчанні собаки, першим постане питання – чи займатися вам індивідуально або в групі? У кожного варіанту є свої переваги і недоліки для вас, але подивимося на питання з боку собаки. Індивідуальні заняття зазвичай дають результат швидше, тому що увага інструктора-кінолога цілком спрямована тільки на вашу роботу. Цей формат варто вибирати, якщо у собаки помітні складності поведінки в присутності інших тварин або великої кількості сторонніх людей. Для того, щоб собака поступово адаптувалася до свого нового статусу, соціалізувалася в новому суспільстві, групові заняття дуже корисні – собака вчиться слухатися свою людину в присутності інших людей і тварин, в спеціально створених умовах з підвищеною кількістю подразників.

Чому можна навчити безпородного собаку?

Базовий послух – обов’язкова програма для кожної собаки, що живе з людиною. Будь-яка собака повинна повертатися до власника по команді, вміти не тягнути поводок на прогулянці, залишатися в певному положенні деякий час, не підбирати з землі. Після проходження такого курсу дресирування, власникам цілком достатньо такого рівня послуху, але іноді починає хотітися чогось більшого. І ось тут дуже багато залежить вже від людини – наскільки власник готовий вкладати час, свої зусилля і кошти, готовий розвиватися як дресирувальник. Собака без породи, так само, як і породиста, може бути талановита в абсолютно різних сферах «собачих професій» – від каніс-терапії і мантрейлінга до охорони і захисту.

На закінчення хочемо привести приклад метиса по кличці Лайк. Його історія трагічна спочатку, але прекрасна зараз – він потрапив в сім’ю люблячих людей, які присвячують йому масу часу, і отримують у відповідь відмінні результати. У квітні 2017 Лайк брав участь в Чемпіонаті України по ОКД, і отримав 90 балів і перший ступінь, обігнавши багато породистих вівчарок. У школі охоронних собак «Альфа» Лайк проходить авторський курс «Психологічна підготовка», і вже взяв участь в змаганнях за програмою «Захисна собака» на фестивалі «AlfaDogFest-2», виконав всі навички та отримав визнання учасників і організаторів.

«У Лайку закладені чудові здібності і таланти, які підкреслюють його статус породи СОБАКА – собака-мисливець, собака-захисник, собака-вірний і відданий друг сім’ї! Так-так, саме породи – СОБАКА! Просто люди для себе їх почали розводити, сортувати на види, типи та різновиди. Вперше я зрозуміла це на майданчику, коли займалися серед породистих собак. Я побачила сумну картину того, як породисті вели себе не так, як личить породі, а як звичайні собаки – гарчали, кусали, тікали до себе подібним, щоб погратись або, взагалі, проявляли агресію по відношенню до господаря! Повний букет антагонізму нерозуміння, неслухняності і нелюбові між собакою і людиною. А собаки ні в чому не винні, вони ведуть себе так, як їх зробила матінка-природа. І ось тут уже потрібна допомога хорошого фахівець-кінолога, який підкаже, розповість і покаже весь інструментарій спілкування людини і собаки. При цьому в першу чергу вчиться сам господар, щоб собака прийняла його як свого, а людина прирівняла її під себе, але ні в якому разі не олюднювати. В іншому випадку виникне риторичне питання – “Хто в домі господар?” – каже господиня, експерт і вчитель двох вихованців породи Собака про свого улюбленця Лайка.